Якого б віку ти не був, дорослий чи малий, ти не перестаєш вірити в диво. Ловиш сніжинку на долоню і загадуєш бажання, зазираєш у День Святого Миколая під подушку (ти ж так старався протягом року!), прикрашаєш ялинку і з кожною іграшкою береш подумки до рук мир, здоров'я, любов... А як без віри в диво? Віра в диво - це віра в людяність, щиру дружбу, віра у радість, у добро і щедрість душі. Віримо у дива і ми: дорослі та діти Черешенської родини. І щороку ця віра стає ще міцнішою, дякуючи людям з великим добрим серцем. Такими чарівниками у зимові свята стали для нас група педагогів Чернігівського ліцею № 32 на чолі із заступником директора Оленою Миколаївною Ячмінник. Тепло їхніх сердець, силу любові  ми відчули у кожним пряничку-миколайчику, що їх виготовили педагоги ліцею для наших дітей. І якщо навіть у когось із наших вихованців вдома під подушкою не виявилося "миколайчика", то смачний подарунок обов'язково чекав на нього в класі. Смакують солодощами дітлахи і гадають, як же дізналися педагоги Чернігівського ліцею №32 рецепт печива від Миколая. Невже на чарівній фабриці побували? А що ,якщо і ми розгадаємо чарівний рецепт і наступного року теж когось порадуємо солодкими подарунками? Адже помічником Святого Миколая може стати кожен! Так як кожен з нас чекає на диво, так і кожен з нас може сам творити дива. А це означає, що дива не закінчуються, а кожне диво, хай і маленьке, обов'язково примножить добро і віру на землі.