Кожного року діти всієї України в переддень 19 грудня чекають на чудеса. Дивлячись, як маленькі рученята виводять кривульки у листах до Святого Миколая, і у самих нас, дорослих, у душі відроджується віра. Пише листівки із своїми сокровенними мріями і наша дітвора.
І з кожним роком, дякуючи добрим земним помічникам Святого Миколая, віра у диво в маленьких душах не згасає , а світить вогником все яскравіше і яскравіше.
Недарма кажуть, що кожному дається по вірі його. А віра дитяча здатна творити, здавалось би, неможливе.
Дзвіночки янголів, що сповіщали про прихід доброго Миколая, наша дітвора почула вже суботньої днини. Завітала до школи хрещена мама наших груп-родин Тетяна Данилівна Синякова. Та завітала не сама. Дякуючи нашій хрещеній, коло друзів черешенської родини стає з кожним роком більше. Покликав у далеку дорогу до Черешеньок Святий Миколай Тимчук Т.М., представника компанії ДП «Формаг-Київ», Телятник Анну та сім'ю Яніних з Києва, керівника київської фірми Колодницького В.Л. зі співробітниками Добровою Т.А. та Колодницькою Т.Ю.
Радість від зустрічі з хрещеною мамою, яку чекають з нетерпінням, тепло від знайомства з новими друзями. Сміх і сльози, дитячі безтурботні посмішки, радість і щемливий смуток в очах дорослих…
Радість від спілкування і радість від подарунків. А їх же!.. і солодощі, і фрукти, і іграшки, і одяг… і інтерактивна дошка та проектор! От радощів!
Як дочекатись понеділка, аби дізнатись яку ж науку стане цікавіше вивчати, до якого кабінету потрапить такий подарунок?
А прийшов понеділок і приніс нові Миколаївські дива! Після уроків всією шкільною родиною зустрічали гостей з Бахмача – студію танцю «Ліра-Денс»
Феєрія танцю, магія мистецтва закрутили і дорослих, і дітей у калейдоскопі яскравих вражень, щирого захоплення і безмежної радості. Танці, якими були розказані цілі історії; пісні, які несли в собі любов до України; флешмоб, який об’єднав усіх дітей – вир, у якому не було видно де черешенські дітлахи, а де гості; ДИТИНСТВО – з чупринами і кісками, руденьке і чорняве, бешкетливе і безтурботне. А після гомінкого свята талантів запросили наші діти нових друзів на гостину до своїх шкільних родин.
Довго ще грітиме дитячі серця подароване бахмацькими талантами свято, а в душах знову і знову спалахуватиме вогник дружби.
Дзінь-дзелень! Дзінь-дзелень! – дзвенять дзвіночки. Сам Святий Миколай на Черешенській землі. Завітав до дошкільнят. Чи сподобались подарунки під подушкою? Нікого не обминув Миколай, адже дітки тут живуть чемні та слухняні. За те, що так радують своїми успіхами і вихователів, і батьків, і його, доброго діда Миколая, ще й кульки різнокольорові отримали малюки. Добре, що є такі помічники як Шило А.Ю. у нашого Миколая, і весела краплинка від «Капітошки» заблищала і в нашому садочку.
Не обминув Святий вночі і школярів. І ледь-ледь за вікнами засіріло, поспішили зазирнути під подушки і старші діти. Ранок почався з посмішок і вітань. А що ж готує день святковий?
До школи завітав ще один помічник Святого Миколая – староста Будищенського старостинського округу Хілько О.В.. Ласуйте, діти, цілющим медом і не хворійте!
В шкільному центрі дозвілля вже вирує підготовка до свята. Юні таланти підготували святкове дійство для всієї шкільної родини. І от воно – свято! Під чарівний передзвін, ніби з небесної високості зійшли, на сцені з’являються янголи. Це вони, маленькі друзі Святого Миколая, разом із Сніговиками та Домовичками повернуть на небо місяць, який викрали Чортенята. Це вони покажуть дорогу Святому Миколаю до святкової зали. Ці маленькі добрі герої подарують свято казки і мрії всім черешенським дітям. Недаремно так готувалися шкільні артисти, недаремно педагог-організатор шила власноруч такі чудові костюми… А скільки пісень і таночків вивчено!.. Радіють глядачі, радіють і артисти. І якоїсь миті розуміють, що, справді, дарувати радість ще приємніше, ніж отримувати самому.
Скінчився виступ, та не скінчилося свято. Всіх чекає святковий обід. Обід у родинному колі. Он за столиком випускників народжуються нові мрії про майбутнє, а серед розмови вгадується сум, бо таке свято в стінах школи для них востаннє.
А першокласники не перестають дивуватися, бо для них це свято вперше. І посміхається, дивлячись на своїх першачків, учителька: «Як мало потрібно для щастя! І скільки ще таких щасливих митей у вас, мої діти, попереду».
Минув день… День, який залишиться у дитячій пам’яті надовго. День, коли оживає казка. День, коли звідусіль струменить добро, коли і ми, дорослі, стаємо трішечки дітьми.
Заступник з виховної роботи Супрун Л.І.