Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначають з 2005 року за рішенням Генеральної Асамблеї ООН як одну із самих трагічних сторінок ІІ світової війни. Учнями КЗ «Черешенська спеціалізована школа-інтернат І - ІІІ ст. з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів» було проведено урок – реквієм « Голокост: вимір пам’яті», на якому розглядалися причини Шоа (Голокосту) в Європі та чому саме Бабин Яр став символом Голокосту; які уроки з Голокосту винесло сучасне суспільство та для чого потрібно знати, вивчати та пам’ятати про Велику Катастрофу єврейського народу.

Особливо вразила і зачепила за живе доля єврейських дітей, які дивом врятувалися від загибелі. У когось защеміло серце, у когось скотилася сльоза – весь той біль, страх , жах і відчай пережили всі присутні і всі ці почуття передали невеличким камінчикам в руках, які опісля будуть покладені на поховання євреїв в коропських «Бабиних Ярах», як знак шани, совісті та нашої памяті, адже за єврейською традицією на могилах заведено залишати саме камінчики.

Голокост— один з найгіркіших уроків сучасної історії людства, і неможливо допустити, щоб про нього забули. Історія йде по спіралі, деякі процеси в нашому світі повторюються. Нині ми опинилися перед явищем, коли суспільні настрої небезпечно наблизилися до тих, що панували в Європі 75років тому. Якщо знати, до чого це призвело тоді, можна запобігти повторенню подібного розвитку подій сьогодні.

Ми повинні пам’ятати про Голокост. Не лише через повагу до його жертв, а й для усвідомлення, на що можуть бути здатними цивілізовані люди, коли порушено їхню ієрархію цінностей, вміння відрізнити добро від зла; коли люди відмовляються бути відповідальними за власні вчинки й сліпо виконують накази.

Як сказав хтось із великих: « Єдиний скарб людини- це її пам'ять. Тільки в ній- її багатство чи бідність». І якщо ми –цивілізовані люди, то повинні поважати інші народи і шанувати їхню пам'ять. І сюди проситься інша мудра думка: «Люди живуть тільки тому, що можуть забувати минуле. Та є речі, які потрібно пам’ятати завжди». Таким прецендентом є Голокост. І ми не маєм права забувати про це.