Головна » Файли » МО вихователів

Патріотизм – один з найсуттєвіших показників моральності людини
2021-03-17, 11:01 AM

 

Кожний учитель повинен домогтися,

 щоб учень якнайкраще знав близьке, дороге йому:

 батьківщину і все, що її стосується,

так само, як уміє читати, писати, лічити

              К.Д.Ушинський

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін. Для педагогічного  колективу  нашої  школи  патріотичний напрямок роботи  був і залишається  пріоритетним. Патріотизм покликаний  дати новий поштовх для розвитку  духовності нації. Це є нагальною потребою і держави, і суспільства, і особистості. Державі необхідно, щоб всі діти виросли національно свідомими громадянами. Суспільство зацікавлене в тому, щоб розвиток особистості здійснювався на моральній основі. А особистість, віддаючи свою любов Батьківщині, прагне досягти взаємності. Реалізація заявлених викликів забезпечить країні гідне місце у цивілізованому світі

Патріотичне виховання має наскрізно пронизувати весь навчальновиховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни. Поняття патріотизму виражає найвищу і найсильнішу духовну силу, що зумовлює активну життєву позицію людини. Завдяки почуттю патріотизму людина стає сильною, здатною творити і розбудовувати свою національну державу, що виступає гарантом стабільності й могутності народу, його безсмертя.

Патріотизм є одним із найсуттєвіших показників моральності людини.

Патріотизм (грец. — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

  • формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;
  •  краєзнавство;
  •  ознайомлення з явищами суспільного життя;
  •  формування знань про історію держави, державні символи;
  •  ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
  • формування знань про людство.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Патріотичні почуття дітей засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів в учнів має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Що ж є метою патріотичного виховання?

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Мети патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких виховних завдань:

  • Утвердження в почуттях особистостей патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;
  • Виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;
  • Підвищення престижу військової служби як виду державної служби;
  • Визнання і забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;
  • Усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю;
  • Формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації.

Сьогодні патріотизм має нове тлумачення: патріотизм – це суспільний і моральний принцип, що характеризує ставлення людей до своєї країни, яке виявляється у визначеному способі дій та складному комплексі суспільних почуттів, що загально називається любов’ю до батьківщини.

Необхідно систематично, цілеспрямовано і наполегливо проводити

патріотичне виховання учнів у дусі постійної готовності до захисту своєї Вітчизни.

Багато хто говорить, що він – патріот, а тому готовий ради своєї Батьківщини на все. Хоча кожен  у саму фразу "патріотизм" вкладає своє розуміння. Як ви думаєте, що означає бути патріотом  і в чому він проявляється?

Про патріотизм судять не за словами, а за справами людини. Почуття патріотизму є виявом гордості за свою батьківщину, за матеріальні й духовні досягнення свого народу, готовність ставити інтереси своєї Вітчизни вище за свої власні.

Я переконана, що зараз кожен повинен посилено працювати на благо держави. Я не можу піти на війну, купити БТР або тепловізор. Але зараз важливий кожен, навіть самий маленький внесок у хід війни. Патріотизм – це робити конкретні корисні справи для своєї Батьківщини , для її зміцнення та розвитку і рішуче виступати проти тих, хто її руйнує та завдає їй шкоду. Я вважаю, що ці люди — це жителі з низьким рівнем свідомості, це вороги моєї Батьківщини , які сіють ворожнечу навколо своїх співвітчизників , пригнічують своїх співгромадян.

Патріот - це тоді, коли не задумуючись ти йдеш добровольцем, залишивши все: навчання, роботу, хату, дівчину, маму, батьків, сімії, дітей, тому що  в твоєму  серці  - любов до батьківщини і ненависть до ворога. Патріотами були Небесна сотня, які  цитували Шевченка, стояли на Майдані і віддали своє життя за Україну  у свої....молоді роки. До українського патріота можна віднести людину, яка розуміє і володіє українською мовою набагато краще, а ніж будь-якою іншою мову. Також це людина яка поважає свою Батьківщину і гордиться тим,що вона проживає на її теренах, і готова в будь-який час стати на захист своєї території. На сьогоднішній день маючи не легку ситуацію в країні, кожна людина яка проживає на території держави України показує свою життєву позицію: чи справжній патріот, чи є ворогом нашої держави. Так в останні часи і почав проявлятись патріотизм.

Патріотизм - це гордість за батьківський край. Це гордість за те, що саме на цій землі ти народився і живеш. Ти подорожуєш в інші країни, захоплюєшся чудесами тих земель, але знаєш, що тобі є чим похвалитися перед іноземцями.  Патріот - це той, хто вірить в свою країну і любить її. Хто робить щось для блага країни, не питаючи, що країна зробила для нього. Це той, хто волонтер, військовий, вчитель, лікар, студент - той, хто діє, байдуже як - але не лише для власного блага і блага своєї сім'ї.

Патріотизм означає духовно-моральний принцип життєдіяльності особистості, який характеризується відповідальним ставленням людини до рідного краю, до Батьківщини, до народу, це активна праця на благо Вітчизни, примноження її багатств, розбудова науки та культури, захист свободи та честі своєї держави.

Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ. Діти повинні знати, що люди, які мають спільну батьківщину, — це народ, а ті, що народилися і живуть в Україні — український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому.

Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах. Діти мають поступово усвідомлювати, що моральний аспект патріотизму полягає і в розвитку національної економіки (це нові робочі місця, заробітна плата працівникам, доходи бюджету, раціональне використання яких робить життя у рідній країні достойним), і в підтримці національного виробника, і в економічній, господарській порядності власників підприємств, і в розвитку меценатства тощо. Доцільним у патріотичному вихованні дітей шкільного віку є використання творів художньої літератури, в яких ідеться про історію і сьогодення України, життя дітей і дорослих.

Поняття патріотизм - це почуття любові до Батьківщини. Поняття Батьківщина включає в себе всі умови життя: територію, клімат, природу, організацію суспільного життя, особливості мови і побуту. Становлення людини як громадянина має починатись з його малої Батьківщини рідного міста. Неможливо виростити справжнього патріота без знання історії. Любові до великого треба приймати з малого: любов до рідного міста, краю, нарешті, до великої Батьківщини. Таким чином, заклавши фундамент з дитинства, ми можемо сподіватись, що виховали справжнього патріота.

В. Сухомлинський писав: «Патріотизм – це осягнення святині – Батьківщини не тільки розумом, а й передусім серцем… Патріотизм починається з любові до людини». Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано  різноманітні форми роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей учнів з урахуванням основних напрямів діяльності навчальних закладів. Основними формами патріотичного виховання школярів є:

  • інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, круглий стіл, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, «жива газета», створення буклетів, газет);
  • діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);
  • інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);
  • діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);
  • індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);
  • наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

 

Важливим фактором виховання патріотизму як цінності у підростаючого покоління має стати славне минуле нашого народу, його найкращі надбання, звичаї і традиції. «Щоб любити Батьківщину, треба, в першу чергу, знати її. А знати Україну – це означає знати її минуле й сучасне», – відмічає               Г. Ващенко. Невичерпним джерелом патріотичного та морального виховання молоді є історія Великої Вітчизняної війни. Першочергове місце відводиться принципу гуманізму, який передбачає визнання того, що людина – найвища цінність на Землі, передбачає опору на особистість, яка здатна до самовдосконалення. Ми повинні пам’ятати не лише трагічні сторінки історії, а розглядати самоцінність особистості як результат національного виховання разом із власним саморозвитком; навчити учнів знаходити гідне, схвальне і добре в національній історії. Г. Ващенко зазначав: «Велику роль у вихованні любові до Батьківщини мають народні свята, присвячені важливим історичним подіям»

Чи відчуває сучасна молодь прив’язаність до Батьківщини?

Педагог повинен навчити дітей поважати національні цінності. Усе починається з любові. У нашому випадку любові до своєї Батьківщини, свого народу, любові до землі, на якій живеш. Любов передбачає й повагу. Повагу до тієї землі, по якій ходиш, повагу до цінностей народу, серед якого живеш чи частиною якого ти є. Серед національних цінностей, зокрема, історична пам’ять народу й українська мова. Земля має свою пам’ять; якщо не хочемо її осквернити, повинні знати все, що на ній відбувалося, розуміти тих, хто тут жив. Громадянин України зобов’язаний знати мову цієї землі, людей, які жили до нього, свою рідну мову.

У руках педагога майбутнє України, бо виховуємо наше продовження. Саме педагог має підтримувати і розвивати в дитині цінність Батьківщини, рідного слова, культу батька й матері, родини й роду разом з цінностями толерантності, порозуміння, солідарності, рівноправності й рівноцінності усіх через відповідну мотивацію. Необхідно акцентувати увагу на тому, що патріотизм – звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки у надзвичайних ситуаціях. Бути патріотом - це значить відчувати себе невід'ємною частиною Вітчизни. Це складне почуття виникає ще в дитинстві, коли закладаються основи ціннісного ставлення до навколишнього світу. Але подібно будь-якому іншому почуттю, патріотизм знаходиться самостійно і переживається індивідуально. Він безпосередньо пов'язаний з духовністю людини, його глибиною. Наше виховання спрямоване на те, щоб сформувати дитину свідомим українцем. Важливо, щоб наші вихованці стали патріотами України, завжди були готові брати на себе відповідальність у розбудові країни як суверенної, незалежної, демократичної, правової, соціальної держави, забезпечували її національну безпеку, сприяли єдності української нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Хочеться вірити, що якщо хоч якесь зернятко моралі проросте в серцях наших вихованців – то буде нашим внеском у загальнодержавну справу виховання нового покоління українського народу.

В.О.Сухомлинський писав: «На небосхилі людства кожен народ запалював свої зірки – священні імена патріотів-героїв , які будуть вічно сяяти, освітлюючи  майбутнім поколінням шлях до кращого життя, до прогресу і щастя». Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини і завжди потрібно пам’ятати: "Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, а будь-хто з нас без Батьківщини - ніщо" писав В. Cухомлинський.

ПІДГОТУВАЛА

ВИХОВАТЕЛЬ ГРУПИ 8-11 КЛАСІВ

ВОРОЖБИТ Л.В.

Категорія: МО вихователів | Додав: crocus-17
Переглядів: 98 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar